МЗС Німеччини проти того, аби німецький Бундестаг визнавав Голодомор геноцидом українського народу. Як повідомляє «Європейська правда», про це в інтерв’ю українській службі Deutsche Welle заявив депутат від правлячого Християнсько-демократичного союзу Арнольд Фаатц, який розповів про перебіг засідання петиційного комітету.

Як повідомлялося, комітет німецького Бундестагу у понеділок почав розгляд  питання про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Наприкінці травня петиція із відповідним закликом до німецького парламенту набрала необхідний мінімум у 50 тисяч голосів для її розгляду.

«МЗС хоче, аби петицію було відхилено з обґрунтуванням, що поняття геноцид не було визначене до 1951 року. На мою думку, цей аргумент є дуже технократичним. Те ж саме стосується й іншого аргументу — що, окрім українців, це штучно влаштований голод мав і інших жертв, зокрема, в Росії, на Кавказі. Цей аргумент, на мою думку, так само більше схожий на відмовку», — заявив німецький депутат.

Він назвав таку аргументацію небезпечною, оскільки вона може призвести до вимог нацистів не визнавати гітлерівський геноцид, який так само відбувся до визначення цього поняття.

За словами активіста Олександра Снідалова, дивує те, що німецький МЗС нині не знайшов в собі сміливості, виступаючи проти ідеї визнання Голодомору, аргументувати свою позицію звичним «не варто дратувати», натомість він взявся вигадувати на швидкоруч сміховинні аргументи, на кшталт того, що в часи Голодомору не було правового визначення геноциду.

«Так і хочеться спитати: «а в часи Голокосту воно значить було?». Іншим аргументом є, по суті, цитування радянських методичок на тему того що «під час Голодомору гинули не тільки українці». Смішно і сумно дивитись на ці потуги. І не скажеш, що сама необхідність реагувати на тему Голодомору заскочила німецьке МЗС зненацька. Німецькі українці з завидною регулярністю подають до Бундестагу петиції на визнання Голодомору Німеччиною. Щоправда зазвичай вони не збирають широкої підтримки і лишаються непоміченими. А от цього разу все склалось по іншому і наша команда волонтерів змогла зібрати під петицією 74 000 віртуальних та паперових підписи. Навряд чи петиційна комісія Бундестагу чи німецьке МЗС очікувало такого результату, але в них було достатньо часу щоб оговтатись та підготуватись: з часу прийняття петиції до її розгляду пройшло практично п’ять місяців. І те що сьогодні аргументація німецького МЗС проти визнання Голодомору є цілковито абсурдною означає для нас дві речі. Перше — вони не можуть собі дозволити відкрито заявити: «ми не хочемо дратувати Росію». І це одна з наших дипломатичних перемог. Друге — вагомих аргументів проти визнання Голодомору цивілізованим суспільством просто не існує. І це та правда, час якої настав», — відзначив Снідалов.