Наступного року Україна братиме участь у «Слов‘янському базарі».

«Порівняння Зеленського з Януковичем цілком коректне. Не раз писав про це тут. Якщо узагальнити, то схожість цих двох правлячих режимів полягає в тому, що одного й іншого Кремль застосовує як інструмент для демонтажу незалежної державності України. Янукович діяв як молот. Він ламав Україну брутально і демонстративно. Якийсь час це діяло, але згодом все закінчилося дочасним повалення цього режиму. Зеленський має виконати те, що не вдалося Януковичу, але у інший спосіб. Можливо сам він цього й не усвідомлює. Однак спеціально навчені люди в його оточенні спрямовують процесу у потрібному для Москви напрямку. Якщо Янукович бив як молот, то команда Зеленського діє як іржа. Корозія виїдає метал державності під фарбою. Назовні для неспеціаліста (звичайного обивателя) все виглядає дуже пристойно. Але коли фарба почне відлущуватися і це стане видно неозброєним оком, буде пізно», — пише у Фейсбуці політолог Михайло Басараб.

За його словами, демонтаж держави відбувається в режимі soft power.

«Впустили російських журналістів, для проби. Потихеньку згортають важливі напрямки в сфері гуманітарної політики. Зокрема, недавно розповіли про заморожування напрямку по лінії пам’яті про Голодомор. Сьогодні мені сказали, що цьогоріч згортають проекти патріотичного виховання у школах. Внесли зміни до Конституції, у яких нібито нічого явно загрозливого, але вони прочиняють двері до руйнації адміністративно- територіального устрою. Хочуть запровадити місцеві референдуми. Підписали дуже ризиковані зобов’язання у сфері газових відносин з Росією. Планують запровадити інститут подвійного громадянства. Воїнів і волонтерів їм кортить затаврувати вбивцями. Цілком очевидно, що таки візьмуться за імплементацію «формули Штайнмайєра» і впровадження «особливого статусу» для ОРДЛО. Навмисно розпалюють напругу між Україною і США. Хочуть протиснути абсолютно незахищений ринок землі. Усе це і багато чого іншого прикривається гламурним лібертаріанством, діджиталізацією, іншими «фішечками», гумором і прагненням до миру. Публічно вони не заперечують наших здобутків за попередні роки і нібито не позбавляють нас права на національну державу. Але дуже спокійно і майже тихо вони займаються її демонтажем», — пише політолог.